Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 9295 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Амінь!!!
Нехай наш Господь благословить усіх мам на планеті!!!
Вірш дуже ніжний. Дякую! Комментарий автора: Дякую Вам, Надіє, за теплі слова. Божих благословінь Вам в усьму!!!
Светлана Момот
2010-05-12 22:30:52
Очень хорошо, спасибо.Очень жаль, что жизнь так устроена:-что имеем не жалеем, потеряем плачем.Мне было не всегда легко ухаживать за мамой и она ушла к Господу 92 года, а теперь мне её часто не хватает, особенно когда трудно и хочется, чтобы кто-то понял и пожалел. Благословений Леночка,при возможности больше проводи время с мамочкой. Комментарий автора: Спасибо большое, Светочка! Я тоже это поняла, когда не стало моего папы( он умер в 60 лет, три года назад)и стараюсь чаще приезжать к своей маме. Вот была у нее на майские праздники, ехала назад в Киев и по дороге написала этот стих.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : После просмотра фильма - Лариса Зуйкова Этот документальный фильм о девушке-инвалиде меня поразил до глубины души и мне после просмотра стало стыдно, что я, имея здоровье, так мало тружусь для Господа.
