Осіннє

Дощ за вікном накрапає,
Осінь...Прийшла вже осінь.
Птаство від нас відлітає
І неба темнішає синь.

Пшениця лежить у засіках,
І гречка, і жито, й ячмінь...
В осінньому лісі розсипав
Бог стільки різних грибів!

Дзвоник шкільний заливається-
Дітей заклика до навчання.
Два серця в одне єднаються-
Єднає їх Бог і кохання.

Квітують осінні квіти.
Гарбуз закотивсь у стодолу.
Верба похилила віти.
А хтось поспішає додому.

Дерева вдяганку міняють,
Та скоро пройде їх краса.
Все роки біжать -поспішають,
І юність кудись поспіша.

Так було. Так є. Так буде.
Усе в цім житті швидкоплинне.
Дерева листочки погублять
І я колись світ цей покину.

Осінь вже збіжжя збирає
В комори, засіки, стодоли.
А з чим я до Бога збираюсь
Прийти до святого престолу?

Що сіяла? Жала? Збирала?
Як Господу Богу служила?
Чи в бурю я міцно стояла?
Чим я у житті дорожила?

Чи була для Бога відкрита?
Чи серце Йому все віддала?
Творцю довіряла щомиті?
Зусилля в борні прикладала?

Не все у житті моїм склалось,
Як мріялось, і як хотілось,
Та Богу проблеми віддала
Й на силу Його я надіюсь.

Не падайте, брате і сестро,
Якщо ваш тягар непосильний.
Дозвольте Хресту його нести-
Бог мудрий, могутній, всесильний!

Не тужтеся, не надривайтесь,
На себе самих не надійтесь,
За руку Христову тримайтесь,
Й нічого в житті з Ним не бійтесь.

Давайте почнем з ції миті
Все сіяти добре, хороше.
Хай Бог нам усім в цьому світі
І сіять, і жать допоможе!

ОсіннєПоэзия

Осіннє
Поэзия