Дозволь упасти в твої обійми,
Дозволь припасти до ніг твоїх.
Прослався нині всіма коліньми
Земних народів, творінь земних!
Я хочу славить тебе повсюди,
Я хочу тишу в шторми нести,
Любов я хочу давати людям,
І в ніч безвидну вогнем цвісти.
Пр-в:
Ти мене поклич до себе ¬–
Я з небес не упаду.
Шлях, який веде до Тебе,
Неодмінно я знайду.
Ти простив мене, і зорі
Заспівали з висоти...
Ти є вічний храм любові,
Храм тепла і доброти.
ІІ
Дай мені сили з колін піднятись;
Солоні сльози мої утри;
Дай сили в скелях крутих не впасти
І відцуратись від марноти.
Я довіряю тобі, мій Боже,
Люблю тебе, ненавиджу гріх...
Дозволь не втратити найдорожче
У павутинні земних доріг.
ІІІ
Кого ж боятись мені віднині?
Ти – моя скеля, мій вічний храм...
Гірчать степами кущі полинні,
Але не згіркне від цього нам.
Твої світанки і надвечір’я
Дозволь стрічати до скону літ,
Аж поки в небі твоє сузір’я
Не засіяє на цілий світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Семь предсмертных слов нашего Спасителя - Лариса Зуйкова 1. «Иисус же говорил: Отче! прости им, ибо не знают, что делают….» Лук 23:34
2. «И сказал ему Иисус: истинно говорю тебе, ныне же будешь со Мною в раю»
Лук. 23:43.
3. «Иисус, увидев Матерь и ученика тут стоящего, которого любил, говорит Матери
Своей: Жено! се, сын Твой. Потом говорит ученику: се, Матерь твоя!»
Ин. 19:26-27.
4. «Элои! Элои! ламма савахфани?» Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
Мар.15:34
5. «жажду» Ин. 19:26-28.
6. «совершилось!» Ин. 19:30
7. «Отче! в руки Твои предаю дух Мой» Лук. 23:46
